Вівторок, 04.08.2020, 13:03

Годинник
Календар

Готуємо майбутнього першокласника

 

отуємо майбутнього першокласника.

Після закінчення дошкільного навчального закладу 5-6 річних дітей очікує новий етап їх життя - підготовка до нового соціального статусу «школяр». На жаль, батьки, порівнюючи навчально-виховний процес у дошкіллі і школі, роблять поспішний висновок про те, що в школі цікавий лише перший день, а далі - труднощі… 
   Головне для батьків - не боятися віддавати дитину до школи, обов'язково зважати на її бажання, знати, чи хоче вона йти навчатися. До того ж, дитину варто готувати не лише до школи, а й до сприйняття інших дітей. Якщо дитина бажає гратися, нехай грається. Вона може прийти до школи навіть зі своїми іграшками. Часи змінюються і діти розвиваються по-іншому, тому й загальноосвітні навчальні заклади змінюються. 
Основне, у дитини 6 років повинен бути добрий стан здоров’я та відповідна, як педагогічна, так і психологічна готовність до навчання в школі. 
 
едагогічна готовність виявляється в таких параметрах:
   Дитина : 
      - має знати букви; 
      - чути і відрізняти звуки на слух; 
      - мати великий запас слів, чітку виразну мову; 
      - рахувати в межах 10; - мати певні уявлення і знання про математику; 
      - мати добре підготовлену до письма руку; 
      - мати навички малювання; 
      - вміти користуватися ручкою, шкільним приладдям; 
      - акуратно вдягатися, бути охайною; 
      - бути вихованою.
 
сихологічна готовність до навчання в школі: 
   Психологічна готовність до навчання в школі складається з багатьох компонентів. 
   Перша і найважливіша складова шкільної зрілості - фізична готовність. Її суть полягає в тому, щоб дитина йшла в школу фізично розвиненою і здоровою. Якщо ви часто буваєте на лікарняному з приводу ГРВІ, бронхітів, або дитина має хронічні захворювання - це привід батькам замислитись, чи варто дитину в 6-річному віці віддавати до школи. 
   Майбутній першокласник повинен добре володіти складними рухами, бути швидким, спритним, а головне - витривалим. А тому – зміцнення нервової системи, охорона зору, слуху, голосу, формування правильної постави, дотримання режиму - це все ті фактори, на які слід звернути увагу в першу чергу. 
Наступний компонент - мотиваційна готовність. ("Хочу навчатись і знаю чому.."). В її основі лежить прагнення дитини ходити до школи та навчатися в ній. Деякі діти полюбляють зовнішні атрибути (портфель, зошити, дзвоник), але це не є визначальним для хорошого навчання. Власне навчання як серйозна, змістовна діяльність, яка приводить до певного результату важливого для самої дитини ( "Я вже вмію читати і писати") - ось що головне в мотивації до навчання. 
   Дуже важливий компонент - інтелектуальна готовність. Мається на увазі, що в кінці дошкільного віку у дитини уже повинен бути сформований комплекс розумових якостей, які дозволять їй успішно засвоювати навчальний матеріал. Досить поширена думка, що інтелектуальна готовність - це вміння читати, писати, рахувати. Це важливі показники, але далеко не головні. Головне в інтелектуальній готовності, щоб дитина мала: 
      - стійку увагу;      
      - достатню обізнаність про навколишній світ; 
      - гарну пам'ять; 
      - розвинену мову; 
      - творчу уяву; 
      - щоб розуміла суть завдання , яке треба виконати; 
      - щоб володіла елементарними прийомами логічного мислення (вміти
виділяти загальне і конкретне, знаходити протилежності, аналізувати і порівнювати, класифікувати). 
 
Дещо докладніше про обізнаність. В нормі, коли дитина цього віку знає своє ПІБ, ПІБ батьків, де і ким працюють,
 адресу, впевнено відповідає яких знає тварин, чим відрізняється день від ночі. Для більшості дітей це досить легкі питання. 
   Наступний компонент - емоційно-вольова готовність. ("Мені подобається навчатись. Якщо мені щось незрозуміло, я намагатимусь бути уважним і в мене все вийде..."). 
   Ще до першого вересня дитина повинна бути готова до того, що кожного ранку їй потрібно ходити до школи, дотримуватись шкільного режиму, виконувати шкільні правила. Без вольових зусиль неможливе і саме навчання: вміти слідкувати за думкою вчителя, виконувати його вказівки, не займатись сторонніми справами. А як же це нелегко дитині з її досвідом імпульсивної поведінки! Без допомоги дорослих не обійтись. Але хочеться застерегти вас від різкого переходу до диктату і обмежень. ("Ось в школі тобі покажуть!") Бажано створити таку атмосферу в сім'ї, де панує думка, що школа це цікава і відповідальна робота і це початок нового дорослого життя.
  Важливим показником готовності дитини навчатися в школі є соціальна готовність, тобто готовність до взаємодії та спілкування з учителем та однокласниками (вміння слухати, розмірковувати, відстоювати власну думку). 
Розглянемо ще одну важливу складову підготовки до школи - достатній рівень підготовки руки до письма, тобто наскільки розвинена у дитини дрібна моторика руки. Всім відомо, що в школі діти вчаться не лише читати, рахувати, а й писати. Це особливо складний процес , і якщо дитина не засвоїть його вчасно, то буде потім відставати і по іншим предметам. Виходить, що і до письма дитину треба готувати завчасно. 
   У дітей ще слабо розвинені дрібні м'язи руки. Отже, підготовку до формування навичок письма починати треба з тренування дрібної моторики руки: 
      - застібання ґудзиків; 
      - шнурування; 
      - перебирання дрібних монеток; 
      - складання сірників в коробку; 
      - перебирання крупи, тощо; 
      - графічні завдання в зошитах (з середньої групи). 
   Запорука успіху - систематичність. У процесі тренування дрібної моторики руки удосконалюється увага, розвивається самоконтроль, планування цілісної дії. Недарма говорять, що не буває розумної голови без розумних рук. 
   Якщо ваша дитина лівша - не намагайтеся її перевчити, цим ви можете затримати не лише процес підготовки до школи а й загальний розвиток вашої дитини.